ДО УВАГИ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ!

ДО УВАГИ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ!

           Міністерство освіти і науки України повідомляє, що під час пандемії СОVID-19 життя мільйонів українських дітей тимчасово обмежується домівками та гаджетами, діти не знають, як самостійно ров’язати певні супутні небезпечні виклики. За інформацією громадської організації «Ла Страда – Україна» Національна гаряча лінія з початку запровадження в Україні карантину прийняла понад 4 тис. звернень від дітей, підлітків, а також запитів дорослих щодо дітей. Більшість звернень тісно пов’язані з поширенням пандемії та стосуються насильства і жорстокого поводження з дітьми у власних родинах, проблем із психологічним здоров’ям дітей, ризиків, з якими діти стикаються в Інтернеті.

            Повідомляємо, що Національна дитяча гаряча лінія, діяльність якої забезпечує організація «Ла Страда – Україна» надає консультації в телефонному та онлайн-режимах в будні дні з 12:00 до 20:00 : короткий номер 116 111(безкоштовно з мобільних телефонів), 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

 

Адміністрація Старосалтівського професійного аграрного ліцею

Від імені адміністрації та колективу ліцею соціальний педагог Корецька В.О. вітає  ветерана Другої світової війни, жителя смт Старий Салтів Поваляєва Івана Дмитровича з ювілеєм великої Перемоги над нацизмом.

Будь славен День,
Коли над світом
Сплелись в зеніті торжества
Салютні вистраждані, квіти –
Веселка післягрозова!
Солдат сходив
Тяжкі дороги
І мир – врятоване дитя –
Він до колиски майбуття
Підніс у сяйві Перемоги.
Будь славен День –
Безсмертний рятай,
Червонозоряне чоло!
Це від твоїх священних латів
Світання миру пролягло.
Це твій гучний весняний подвиг
Пустив пагіння в наших днях
Струмить народних звершень шлях –
І чути завтрашнього подих.
Будь славен День –
Побідний День!
Г. Левицький

День пам’яті та примирення

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі “не святкуємо, а вшановуємо”, пропонуємо згадувати Другу Світову з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. Тому цього року Український інститут національної пам’яті  обрав тему “Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” для інформаційної кампанії. Ми прагнемо розкрити трагічні роки війни через долі та звитяги чоловіків і жінок – уродженців різних куточків України та світу, які воювали у регулярних арміях або були партизанами, служили у допоміжних формуваннях або на передовій, пройшли всю війну або героїчно загинули в боротьбі. Важливо, що хоч би де перебували ці українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму та дістали високі відзнаки країн, у лавах яких вони служили.

 

Бої під крутами

10 цікавих фактів про бій під Крутами

  1. 25-27 січня запеклі бої розгорнулися біля станції Бахмач, який українські війська змушені були залишити і відступити до станції Крути.
  2. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 поблизу станції Крути (нині село Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівщини) під час наступу на Київ більшовиків. Cпіввідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат – 1 до 3 – на користь українців.
  3. На підкріплення у Крути були скеровані Перша українська юнацька (юнкерська) школа імені Б. Хмельницького у складі 400-450 курсантів та 20 старшин. До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) добровольчого Студентського куреня січових стрільців. Вони не мали достатньої військової підготовки, була погано озброєні. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина.
  4. Практично діти, вони мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепоїзд під командуванням сотника Ярцева і бойовий склад сотника Лощенка. Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами загальною чисельністю близько 4800 осіб.
  5. Студенти призупинили ворожий наступ. Більшовицькі війська не мали змоги наступати 4 дні після бою. За цей час українські війська здійснили відступ, підриваючи мости та колії. Внаслідок цього війська Муравйова вже не мали можливості перевозити боєприпаси залізницею.
  6. Чотири дні після бою під Крутами стали вирішальними для української дипломатії, аби домогтися укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.
  7. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно.
  8. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав “Ще не вмерла Україна”, і решта підтримали спів.
  9. За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.
  10. У 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю “Козацький хрест”. А у 2018році у день роковин бою під Крутами, відбулася прем’єра фільму “Крути 1918”. В український кінопрокат стрічка вийшла 7 лютого.

Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту

У рамках відзначення Міжнародного Дня пам’яті жертв Голокосту в Старосалтівському професійному аграрному ліцеї 27 січня 2020року відбувся загальноліцейний тематичний виховний захід.

Протягом заходу учні мали можливість переглянути кадри фото- та відеохроніки тих жахливих подій, продемонстровані заступником директора з НВихР. Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять всіх жертв нацизму.

Також учні ліцею ознайомилися з матеріалами виставки, яку організувала бібліотекар ліцею Устимова Н.С.

Історична довідка:

Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, у цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

 «Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.

***

Православна церква України долучається до вшанування пам’яті жертв Голокосту та розділяє біль втрати.

“Пам’ять про найтяжчий гріх і злочин – проти людяності – повинна жити заради того, щоб більше ніколи знову не повторилися подібні трагедії, які прокотилися Україною й світом у минулому столітті”, – підкреслили у ПЦУ.

***

У зверненні Голова Верховної Ради Дмитро Разумков з нагоди річниці звільнення ув’язнених з нацистського концтабору Аушвіц (Освенцім) зазначив, що мільйони безневинних життів забрали Освенцім та інші концтабори, тому сьогодні ми не маємо права забувати історію цих злочинів проти людства.

***

«…Трагедія Голокосту є уроком для всього людства, який потрібно пам’ятати і ніколи не допустити знову…». На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський у Facebook.

День Соборності України

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День Соборності України.

В українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць. Так, саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав – УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, – в єдину соборну Українську державу.

З нагоди свята соціальний педагог Корецька В.О. провела інформаційну годину на якій зазначила історичні факти та події.

Година спілкування

16 січня 2020 року в Старосалтівському професійному аграрному ліцеї заступник директора з НВихР Смик Н.С. провела годину спілкування на тему «Енергетичні напої та їх вплив на організм». Під час бесіди розібрали склад енергетичних напоїв, з’ясували яку шкоду наносять організму кожна зі складових. Учні залюбки приймали участь в обговоренні даної теми, активно відповідали на питання та дійшли висновку, що краще обійтися без вживання енергетичних напоїв.

Аукціон педегогічних ідей

11 січня у Старосалтівському професійному аграрному ліцеї пройшла щорічна виставка дидактичних і методичних матеріалів «Аукціон педегогічних ідей» серед педагогічних праціввників.

В номінації «Загальноосвітні предмети» – викладача математики Пелих Н.О. «Інтеграл та його застосування», викладача іноземної мови Бондаренко С.О. «Обід у кафе, ресторані», викладача «Захисту Вітчизни» Посохова Д.А. «Стрілецька зброя, поводження з нею, догляд і зберігання».

В номінації «Предмети теоретичної та загально-професійної підготовки» – викладача спец предметів професії «Тракторист-машиніст с/г виробництва» Троненка І.А. «Вивчення будови подрібнювача і силосопроводу самохідного кукурудзозбирального комбайна», викладача спец предметів опоряджувальників Безбородової С.М. «Матеріали для обклеювання поверхонь», викладача спец предметів професії «Кухар. Кондитер» Переходи Л.С. «Приготування вареників».

В номінації «Майстер виробничого навчання» Балабан І.П. «Приготування виробів з прісного тіста», Мігущенко А.Д. «Приготування заварних тістечок», Сивухи С.В. «Підготовка МТЗ для посіву зернових та зернобобових культур».

Науково-практична конференція

9 січня у Старосалтівському професійному аграрному ліцеї відбулася науково-практична конференція педагогічних працівників за темою «Володіння інноваційними педагогічними технологіями та методиками як показник творчості викладачів та майстрів виробничого навчання» з доповідями виступили:

Сивуха С.В. – Впровадження передового досвіду на уроках з практичного водіння тракторів категорії «А1»
Мігущенко А.Д. – Методи і типи уроків виробничого навчання
Жданова О.В. – «Я крокую до майстерності»
Калашнік Г.М. – «Застосування технологій методів, прийомів які сприяють успішному завоюванню учнями практичних вмінь»
Шевченко В.І. – Успішність у професійній діяльності
Курочка О.П. – «Інновації в охороні праці»