Голодомор 1932-1933 рр.

Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.
В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.
Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його лише частково мали об’єктивний характер – посуха 1921 р., економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.
Голод 1932-33 років охопив ті ж регіони України, але цього разу його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Продовження

«Математичний бій»

22 листопада 2017 року був проведений «Математичний бій» між групами першого курсу ЕГЗ-30 і КР-15. «Математичний бій» складався із таких раундів: «Розминка», «Окомір», «Конкурс капітанів», «Конкурс художників», «Далі, далі…».
Переможцем стала група ЕГЗ-30.

Продовження

Олесь Гончар

Олесь Гончар (1918-1995) — український письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971), академік НАН України (1978). Народився в селі Ломівка в родині Терентія Сидоровича та Тетяни Гаврилівни Біличенків. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, його забрали на виховання дід і бабуся, саме вона замінила майбутньому письменникові матір. Олександр Біличенко 1927 року при вступі до школи був записаний як Олесь Гончар. У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Після переїзду до Києва, вже ставши знаним письменником, він щороку навідувався до Ломівки – ховався тут від гамору міста і телефонних дзвінків, відшліфовував твори. Привозив сюди в гості й своїх іменитих друзів. В житті письменника було чотири жінки-берегині: мама, Тетяна Гаврилівна Гончар-Біліченко, бабуся Прісина, сестра Шура та дружина. Мама, бо подарувала йому життя. Бабуся, бо казками, народними піснями, молитвою, любов’ю замінила Олесеві матір. Сестра, бо лікувала не тільки Олеся, а й всіх молитвою і словом. Дружина, Валентина Данилівна (Мала) Гончар, — мужня жінка, вона ніколи не скиглина, ніколи не жаліла себе, в неї «ніколи нічого не болить», була сильною особистістю, за що й припала до серця юного письменника. Найприкріший факт: на 50-річний ювілей Олесь Гончар отримував не слова привітання і подарунки, а погром його славетного «Собору» Саме багатостраждальний «Собор», як не дивно, пришвидшив одержання селянами паспортів. Перше відображення трагедії Голодомору в радянській художній прозі – не повість «Марія» Уласа Самчука, як донині вважали, а «Стокозове поле» 23-річного Гончара! Відповідь на питання чому письменник не переїхав у комфортніше житло, що йому пропонували, і чому його поява у видавництві призводила до паніки дівчат-друкарок, можна прочитати у останньому, дванадцятому розділі «Собор із «Собору», або Подорож Олеся Гончара до Мадонни». Олесь Гончар вів свій «Щоденник», у якому записував всі свої потаємні секрети. Твори Гончара перекладалися на 67 мов, а творчий досвід письменника засвоюється і вітчизняними, і зарубіжними майстрами слова. Нагороджений багатьма орденами та медалями. Помер 14 липня 1995 року. Похований на Байковому цвинтарі.

Продовження

Україна – країна нескорених!

Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.
Ми – українці – свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, шо спроможна на захист своєї свободи, є велике серце і високий дух.
Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Продовження

Тиждень математики

У Старосалтівському професійному аграрному ліцеї розпочався тиждень математики. Сьогодні пройшов конкурс математичних газет.

І місце – група ЕГЗ-30

ІІ місце – група МШ-22

ІІІ місце – група КР-12

Бажаємо учням успіхів у подальших конкурсах.

Продовження

Всеукраїнськоий радіодиктант

Що року 9 листопада педагогічний колектив та учні нашого ліцею приймають участь у всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Традиційно диктант читає доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко.

Девіз цьогорічного радіодиктанту – “Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета”.

За умовами акції, паперові листи треба надіслати за адресою: Хрещатик, 26, м. Київ, з 9 по 10 листопада.

Самі студенти мали приємні враження. Після диктанту були в хорошому гуморі. Дехто був упевнений у правильності написаного, дехто сумнівався. Але більшість хотіли б узяти участь у такій акції ще раз.

День писемності та рідної мови

Серед дат і подій, що збагачують нас духовно, вирізняється День української писемності та мови, який щорічно відзначають в Україні у день пам’яті Преподобного Нестора-літописця — 9 листопада.

9 листопада 2017 року в Старосалтівському ліцеї був проведений захід та книжкова виставка присвячені до Дня писемності та рідної мови. Учні з захопленням прийняли участь в проведені свята, з уст учнів лунали вірші, пісні про значущість, красу та мелодійність, історичне минуле української мови.

Продовження

8 листопада 2017 року у Старосалтівському ліццеї була проведена зустріч з :

  • Провідний фахівець з профоріієнтації відділу активної підтримки безробітних ВРЦЗ Блекот Алла Миколаївна
  • Заступник начальника відділу з добору у Харківській області окремого регіонального центру, Державної прикордонної служби України майор Степанов Сергій Миколайович

Продовження

150 річчя від дня  народження Марії Складовської-Кюрі

Marie Curie

7 листопада 2017 року  у Старосалтівському  ліцеї було проведено виховну годину викладачам фізики і хімії присвячену 150 річчю від дня  народження Марії Складовської-Кюрі.

Результати досліджень французьких фізиків, подружжя П’єра і Марії Кюрі, важливі для розвитку та небезпечності суспільства.

Чи існують інші речовини з надзвичайними властивостями «Урану»?

Складний хімічний аналіз Кюрі виконували без належного обладнання лабораторій. Завдяки наполегливості Марії Складовської-Кюрі у квітні 1898 року встановлено властивості урану, торію. У липні 1898 року П’єром і Марією Кюрі було відкрито новий елемент – полоній, а в грудні – радій. Ці елементи мали ще потужніше випромінювання, ніж уран, що вони отримали назву «радіоактивність».