Афганістан – це рана, що не перестає боліти.

У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але він особливий. Цього дня закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення військ з Афганістану.
І сьогодні, 15 лютого, виповнюється 30 років відтоді, як останній підрозділ 40-ої армії обмеженого контингенту радянських військ був виведений з Афганістану.
Сьогодні на урочистому заході, присвяченому 30-ій річниці виводу військ з Афганістану присутні поважні гості, які прийняли участь в бойових діях, надаємо їм слово.
Зустріч з ветеранами Афганістану пройшла у форматі бесіди з учнями.

Очі туманить ядуча сльоза.
Руки скувала утома,
Палить їй душу Афганська гроза –
Син не вернувся додому.
В неї він був ясночолий, як світ,
Сонячно так усміхався,
Ще й двадцяти не було йому літ…
Юним навік і зостався.
Ясеночки! Синочки! Сини!
Колосочки вкраїнського поля,
Скільки ж вас не вернулось з війни?
Скільки гибне ще у неволі?
Роки летітимуть, мов журавлі,
Та не полегшає їх втрата,
Доки ходитиме по цій землі
Мати солдата.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *