Міжнародний день інвалідів

Врятує світ краса –
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало.
Тож люди на Землі,
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра…

Міжнародний день інвалідів – день ООН, встановлений резолюцією А/RES/47/3 Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно 3 грудня.

30.11.2017р. в Старосалтівському ліцеї була проведена виховна година, присвячена цьому дню. Під час проведення заходу було підкреслено, що міжнародний день інвалідів не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їх прав, гідності і благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Була представлена презентація про відомих людей в історії людства, що мали інвалідність про захворюваність яких учні, навіть, не здогадувалися. Були приведені цифри про кількість інвалідів у світі та в Україні на сьогоднішній день.

В кінці заходу учні визначили для себе золоті правила:

  • Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставились до вас.
  • Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.
  • Не сміятися над каліками.
  • Любити і берегти природу, тварин.
  • Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.
  • Не залишати тварин у біді.
  • Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси.
  • Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.

Відкритий урок

29 листопада 2017 року у групі КР-12 був проведений відкритий урок на тему: «Приготування пиріжків та біляшів смажених у фритюрі. Приготування пончиків з кремом».

Продовження

«Спорт протягом життя»

23 листопада 2017 року команда Старосалтівського професійного аграрного ліцею прийняла участь в обласних змаганнях «Спорт протягом життя» серед учнів ПТНЗ з стрітболу в м. Харкові ЦПТО №2.
За команду виступили: Зінченко А., Черв’як С., Сергеєв Д., Харченко С..
Не зважаючи на невеликий ігровий досвід наші учні виступили досить вдало, і придбала хорошу змагальну практику. Спочатку була поразка від ліцею з Панютіно, але потім ми здобули перемогу над командою з Шевченківського ліцею. За підсумками змагань наша команда посіла 6 місце в своїй підгрупі.

КФК

Голодомор 1932-1933 рр.

Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.
В історії бурхливого XX ст. голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.
Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його лише частково мали об’єктивний характер – посуха 1921 р., економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.
Голод 1932-33 років охопив ті ж регіони України, але цього разу його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом.
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Продовження

«Математичний бій»

22 листопада 2017 року був проведений «Математичний бій» між групами першого курсу ЕГЗ-30 і КР-15. «Математичний бій» складався із таких раундів: «Розминка», «Окомір», «Конкурс капітанів», «Конкурс художників», «Далі, далі…».
Переможцем стала група ЕГЗ-30.

Продовження

Олесь Гончар

Олесь Гончар (1918-1995) — український письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971), академік НАН України (1978). Народився в селі Ломівка в родині Терентія Сидоровича та Тетяни Гаврилівни Біличенків. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, його забрали на виховання дід і бабуся, саме вона замінила майбутньому письменникові матір. Олександр Біличенко 1927 року при вступі до школи був записаний як Олесь Гончар. У вересні 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Після переїзду до Києва, вже ставши знаним письменником, він щороку навідувався до Ломівки – ховався тут від гамору міста і телефонних дзвінків, відшліфовував твори. Привозив сюди в гості й своїх іменитих друзів. В житті письменника було чотири жінки-берегині: мама, Тетяна Гаврилівна Гончар-Біліченко, бабуся Прісина, сестра Шура та дружина. Мама, бо подарувала йому життя. Бабуся, бо казками, народними піснями, молитвою, любов’ю замінила Олесеві матір. Сестра, бо лікувала не тільки Олеся, а й всіх молитвою і словом. Дружина, Валентина Данилівна (Мала) Гончар, — мужня жінка, вона ніколи не скиглина, ніколи не жаліла себе, в неї «ніколи нічого не болить», була сильною особистістю, за що й припала до серця юного письменника. Найприкріший факт: на 50-річний ювілей Олесь Гончар отримував не слова привітання і подарунки, а погром його славетного «Собору» Саме багатостраждальний «Собор», як не дивно, пришвидшив одержання селянами паспортів. Перше відображення трагедії Голодомору в радянській художній прозі – не повість «Марія» Уласа Самчука, як донині вважали, а «Стокозове поле» 23-річного Гончара! Відповідь на питання чому письменник не переїхав у комфортніше житло, що йому пропонували, і чому його поява у видавництві призводила до паніки дівчат-друкарок, можна прочитати у останньому, дванадцятому розділі «Собор із «Собору», або Подорож Олеся Гончара до Мадонни». Олесь Гончар вів свій «Щоденник», у якому записував всі свої потаємні секрети. Твори Гончара перекладалися на 67 мов, а творчий досвід письменника засвоюється і вітчизняними, і зарубіжними майстрами слова. Нагороджений багатьма орденами та медалями. Помер 14 липня 1995 року. Похований на Байковому цвинтарі.

Продовження

Україна – країна нескорених!

Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.
Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи.
Ми – українці – свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, шо спроможна на захист своєї свободи, є велике серце і високий дух.
Кожного дня, щогодини Україна завдяки таким чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими і якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин та дітей.

Продовження

Тиждень математики

У Старосалтівському професійному аграрному ліцеї розпочався тиждень математики. Сьогодні пройшов конкурс математичних газет.

І місце – група ЕГЗ-30

ІІ місце – група МШ-22

ІІІ місце – група КР-12

Бажаємо учням успіхів у подальших конкурсах.

Продовження

Всеукраїнськоий радіодиктант

Що року 9 листопада педагогічний колектив та учні нашого ліцею приймають участь у всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Традиційно диктант читає доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко.

Девіз цьогорічного радіодиктанту – “Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета”.

За умовами акції, паперові листи треба надіслати за адресою: Хрещатик, 26, м. Київ, з 9 по 10 листопада.

Самі студенти мали приємні враження. Після диктанту були в хорошому гуморі. Дехто був упевнений у правильності написаного, дехто сумнівався. Але більшість хотіли б узяти участь у такій акції ще раз.