Осінній бал

 

25.11.2015 року в Старосалтівському професійному аграрному ліцеї відбувся “Осінній бал” на якому були представлені 4-ри красуні ліцею.

Дівчата змагалися в конкурсах і доводили, що вони найпривабливіші, найгарніші, найрозумніші.

Продовжити читання

Профорієнтаційний захід

Галерея

Ця галерея містить 5 фото.

11 листопада 2015 року Старосалтівський професійний аграрний ліцей приймав участь у профорієнтаційному масовому  заході на базі Вовчанської гімназії №1, який організував Вовчанський районний центр зайнятості. У заході брали участь: Харківський національний технічний університету сільського господарства ім. П. Василенка, Харківський національний університет … Продовжити читання

9 листопада – День Української Мови і Писемності

Щорічно 9 листопада у нашому ліцеї вшановується пам’ять Преподобного Нестора-Літописця і відзначається День української писемності та мови.
Розпочався день пам’яті з виховної години «Історичний вклад Преподобного Нестора-Літописця», який провела бібліотекар Устімова Н.С. Упродовж дня учні ліцею писали диктанти, проводили тематичні вікторини та олімпіади з української мови.

Продовжити читання

9 листопада – День Української Мови і Писемності

21312Свято української писемності та мови було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Несторапослідовника творців словянської писемності Кирила і Мефодія, першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця КиєвоПечерської лаври. Відповідну постанову прийняла Верховна Рада України.

Продовжити читання

За чисте довкілля

6 листопада в Старосалтівському ліцеї пройшла акція за «За чисте довкілля». Як говорить відомий вислів: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Тому подбаємо про чистоту навколо себе, не будемо сторонніми спостерігачами, адже чисте довкілля – це найперше здоров’я і краса нашої країни.

Продовжити читання

День ліцеїста

4 листопада в Старосалтовському ліцеї був проведений захід посвячений “Дню ліцеїста”. Урочистий захід пройшов в актовій залі з активною участю ліцеїстів, що чудово підняло всім настрій, а особливо нашим новим учням.

Продовжити читання

Свято ікони Божої Матері

4 листопада – Православна Церква відзначає свято ікони Божої Матері, віднайденої у місті Казані

З багатьох ікон Богородиці, шанованих у народі, жодна не поширена в такій кількості списків, як Казанська ікона Божої Матері. Ця ікона – нагадування про заступництво і милість Богородиці до людей. І саме до Неї звертаються вони, перебуваючи в бідах і скорботах.

Свято на честь цієї ікони відзначається два рази в рік – 21 липня і 4 листопада.

Досить знаменна історія цієї ікони. Наприкінці червня 1579 року в Казані, захопленій царем Іоанном Грозним чверть століття тому – у 1552 р. – трапилася пожежа. Раптово зайнявся будинок стрільця Данила Онучина, що стояв неподалік церкви Миколи Тульського. Вогонь швидко перекинувся на прилеглі будови й за короткий час знищив увесь посад і частину кремлівських будинків.

Не встигло ще охолонути пожарище, як донечці стрільця – десятирічній дівчинці Матроні – уві сні з’явилася Божа Матір і повеліла повідомити архієпископу й міській владі, що під попелищем згорілого стрілецького будинку схований її вцілілий образ. Божа Матір наказала дівчинці, щоб вона «взяла ікону із землі», при цьому вказавши точне місце її знаходження. Дівчинка розповіла про свій сон матері, але та залишила його без уваги. Та через день сон дівчинки повторився знову, а потім ще раз.

Після цього мати повідала про дивні нічні бачення доньки священикові своєї парафіяльної церкви. Священик доніс про сни дівчинки архієпископові Ієремії. Міські влада розпорядилися розкопати попелище стрільця.

8 липня при великому скупченні народу й у присутності Матрони з матір’ю попелище було розкопане. Але робітники нічого не знайшли. І лише коли сама Матрона попросила лопату й взялася копати, на глибині двох аршин вона наткнулася на згорток вишневого кольору. З нього, який виявився рукавом від старого каптана, витягли немов тільки що написану ікону Божої Матері. Ікона сіяла дивовижним світлом.

Вірогідно, ікона була зарита ще до скорення Казані Іоанном Грозним ким-небудь із християн, що приховували свою віру від магометан – ненависників православної віри.

Звістка про знаходження чудотворної ікони швидко рознеслася по всьому місту. Безліч народу стеклося подивитися на це чудо. Архієпископ, у присутності градоначальника, із хресним ходом переніс ікону в найближчу церкву Св. Миколи Тульського, а відтіля – в Благовіщенський собор. Хресний хід супроводжувався чудесними зціленнями сліпих, хворих, які брали участь у ньому. Дані зцілення символізували те, що ікона з’явилася для того, щоб осяяти духовним світлом затьмарених сліпотою.

Про казанську подію донесли цареві Іоанну Грозному. За його повелінням ікону відправили до Москви, залишивши її копію у Казані. Вона стала головною святинею нового дівочого монастиря, побудованого на місці знахідки. Першою черницею й потім ігуменею в монастирі була дівиця Матрона, яка, подорослішавши, постриглася у монахині й прийняла ім’я Марфи.

Отже,  святкування Казанської ікони Богоматері віднесено до 8 липня (за новим стилем – 21 липня), тобто дня, коли ікону було знайдено і сповіщено про це церковним і світським властям.

Осіннє ж вшанування Казанської ікони Матері Божої припадає на 22 жовтня (за новим стилем – 4 листопада) і пов’язано з її чудотворною допомогою у врятуванні Москви і тодішньої Росії від польської армії у 1612 р.

Саме тоді на допомогу Москві прийшли казанські полки і принесли із собою Казанську ікону Матері Божої. Після кількамісячних боїв війська Мініна і Пожарського 22 жовтня (за новим стилем – 4 листопада) 1612 р. зайняли Китай-город і звільнили Москву. На подяку Божественній допомозі у цій боротьбі було проведено урочисті молебні й хресний хід з Казанською іконою Богоматері до Лобного місця. Сюди ж із Кремля ієрархи винесли Володимирську (Вишгородську) ікону Божої Матері та інші святині, що були звільнені із захопленого міста.

Після цього Казанська Богоматір була встановлена на Сретенці у     Москві – в церкві, освяченій на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці. За царя Михайла Федоровича Романова (1596-1645) в Москві було встановлено два річних свята на честь цієї чудотворної ікони (21.VII та 4.ХІ), а з 1649 р. – започаткували її вшанування по всій Російській імперії.

Особливе значення цей образ мав для Петра І. В 1709 році напередодні Полтавської битви царю сказали, що в селі Каплунівці знаходиться чудотворна копія Казанської ікони Божої Матері. За указом Петра І образ був доставлений у стан російської армії, який знаходився під Харковом. Очікуючи битви, цар довго молився перед іконою Божої Матері, він повелів тричі обнести образ перед полками. Під час битви 27 червня ікона стояла на полі бою.

За Петра І Олексійовича (1672-1725) Казанську ікону Божої Матері перенесли до Санкт-Петербурга для освячення нової столиці. Там вона почергово перебувала в церкві на Посадській вулиці, в Троїцькому соборі, церкві Різдва Богородиці на Невському проспекті, і нарешті, була встановлена у Казанському соборі (освячений 15.09.1811 р.).

З часів Катерини ІІ Казанська ікона Божої Матері стала покровителькою російських імператорів.

Князь М.І.Кутузов, призначений головнокомандувачем російської армії, готуючись до від’їзду на фронт, молився перед чудотворною іконою зі сльозами за порятунок держави. А 25 грудня 1812 року, у свято Різдва Христова, у Казанському соборі перед Казанською іконою служили перший молебень «За позбавлення Росії від нашестя».

Під час Другої світової війни ікону Казанської Божої Матері віруючі обносили навколо міста Ленінграду. Незважаючи на дуже важку 900-денну блокаду (8.ІХ.1941 – 18.01.1943), захисники міста не пропустили фашистські війська.

І в теперішній час православні віруючі з благоговінням звертаються до своєї Заступниці – Казанської Божої Матері. У народі зміцнилася віра й у те, що ця чудотворна ікона є також покровителькою сімейних пар, шлюбу та домашньої злагоди.

Цього дня віруючі з надією звертаються до покрову й заступництва Казанської Богоматері і промовляють слова тропаря свята: «…Всім нам поможи, Царице і Владичице, що в напастях, бідах і недугах, обтяжені гріхами багатьма перед Пречистим твоїм образом молимося зі сльозами, непохитну надію на Тебе покладаючи. Визволи нас від усякого зла. Подай усім корисне і спаси нас…»